для батьків

ЧОМУ ТАК ВЧИТИСЯ ВАЖКО,

АБО ЩО ТАКЕ АДАПТАЦІЯ ДО ШКОЛИ

         Перший клас школи – один із найбільш істотних і критичних періодів життя дітей. Надходження дитини в школу приводить до виникнення емоційно – стресових ситуацій: змінюється звичайний для маляти стереотип поведінки, виникає психоемоційне навантаження. Школа з перших же днів ставить перед дитиною цілий ряд задач, не пов’язаних безпосередньо з її безпосереднім досвідом, але вимагає від неї максимальної мобілізації інтелектуальних і фізичних сил. На дитину впливає цілий комплекс нових факторів: класний колектив, особистість учителя, зміна режиму дня, незвичайно тривале обмеження рухової активності і, звичайно, поява нових, не завжди привабливих, обов’язків.

         Організм дитини пристосовується до цих факторів, мобілізуючи всю свою систему. Не день, не тиждень потрібний для того, щоб маля освоїлось у школі по – справжньому.

         Адаптація (пристосування) дитини до школи – досить тривалий процес, пов’язаний зі значною напругою всіх систем її організму.

         Спостереження за першокласниками показують, що в перші шкільні дні деякі діти дуже гучні, кричать, без упину носяться по коридорах, на уроках часто відволікаються, із учителем поводяться досить розв’язно; інші, навпаки, затиснуті, сковані, заяво боязкі, намагаються триматися непомітно, бентежаться, коли до них звертається вчитель, при найменшій невдачі або зауважені плачуть; у деяких дітей порушується сон, апетит, вони стають дуже примхливі, збільшується кількість захворювань.

         Усі ці порушення викликані тим навантаженням, що відчуває психіка дитини, її організм у зв’язку з різкою зміною способу життя.

         Звичайно, не у всіх дітей  адаптація до школи супроводжується подібними відхиленнями, але знати їх потрібно, щоб вчасно прийти на допомогу дитині.

Немає потреби говорити про те, наскільки ускладнилася і змінилася (причому в гірший бік) економічна і соціальна обстановка в нашій державі. Ці зміни, природно, не пройшли повз взаємини в родинах: між чоловіками, між батьками і дітьми. І, якщо ви уважно придивитеся до своїх дітей, зробите однозначний висновок – вони зараз зовсім не ті, що були 5-10 років тому. З ними складно ладити, складніше переконати в чомусь, а також виховувати в цілому. Життя вносить свої корективи в усі сфери діяльності людини. Тому потрібні інші підходи в вихованні дітей.

Ми пропонуємо спеціально розроблену анкету для батьків першокласників з питаннями, на які батьки повинні звернути увагу в першу чергу:

1.     Чи охочу ваша дитина йде до школи?

2.     Чи цілком вона пристосована до нового режиму, чи приймає як належне новий розпорядок?

3.     Чи переживає дитина свої навчальні успіхи та негаразди?

4.      Чи ділиться дитина з вами своїми шкільними враженнями?

5.     Який переважний емоційний характер вражень?

6.     Як переборює труднощі при виконанні домашньої роботи?

7.     Чи часто дитина скаржиться на товаришів по класу?

8.     Як справляється з навчальним навантаженням?

9.     Як у порівнянні з минулим роком  змінилася її поведінка?

10.           Чи скаржиться на безпричинні болі, і, якщо так, як часто?

11.           Коли лягає спати, скільки годин на добу спить? Чи змінився характер сну в порівнянні з минулим роком?

Негативні відповіді на багато питань указують на неблагополуччя в даній сфері життя дитини.

Висновок при наявність або відсутність шкільної дезадаптації ґрунтується на наявних несприятливих змінах у стані дитини, відзначених батьками.

Успішність і безболісність адаптації дитини до школи пов’язані в першу чергу з її готовністю до початку систематичного навчання. Організм повинен бути функціонально готовий (тобто досягти такого рівня розвитку окремих органів і систем, щоб адекватно реагувати на впливи зовнішнього середовища).

Якщо говорити про дітей 6-7 років, то вони до цього віку цілком готові засвоювати навчальний матеріал, переробляти, запам’ятовувати, відтворювати його, тобто готові навчатися. Проте і тут є своє „але”. Шестирічна дитина готова до систематичного навчання і з задоволенням іде до школи, якщо з нею займалися і прищеплювали до школи необхідні навчальні навички, наприклад, спілкування з однолітками і дорослими, поведінку в суспільстві й ін.

У цей складний для дитини період багато чого залежить від дорослих, котрі її оточують, - вчителя і батьків.

Найбільш важливі фактори, що залежать від дорослих, - раціональна організація навчальних занять і раціональний режим дня.

На даний час гігієністами розроблені основні принципи організації режимів навчального і продовженого дня для першокласників. Так, сумарна величина навчального навантаження не повинна перевищувати чотири 35 – хвилинні заняття в день; організована рухова активність повинна складати 60% від загального час перебування дітей у школі і включати всі види фізкультурно – оздоровчої роботи. Протягом дня передбачається триразове збалансоване харчування, двогодинний денний сон, у другій половині дня – 1,5 – годинна прогулянка.

Особливу увагу батьків хотілося б звернути на організацію режиму першокласника вдома. Якщо ви займаєтесь з дитиною вдома, пам’ятайте, що спочатку потрібно виконувати ті завдання, що даються легше, потім більш важкі, до занять варто приступати тільки тоді, коли дитина поїла і відпочила (рекомендується денний сон тривалість 1,5-2 години). Обов’язково робіть перерви (10-15 хв.) між виконаннями завдань.

Не поспішайте лаяти і карати дитину, якщо щось вийшло не так, не забувайте про те, що вона тільки осягає шкільні пре мудрощі, їй важко. Краще дитину похвалити, вдихнути в нього сили і впевненість, сказавши, наприклад: „Сьогодні в тебе вийшло краще, ніж вчора”, „Не засмучуйся, не все одразу виходить добру, потрібен час” тощо.

Головне, щоб ви говорили спокійно, доброзичливо, без образ і потиличників. пам’ятайте про те, що у важкі моменти життя (а саме таким є перший клас) дитина шукає опору, підтримку насамперед з боку батьків.

Тому, шановні батьки, будьте уважні до своїх дітей, знаходьте час поцікавитися їхніми справами в школі, частіше розмовляйте з сином або дочкою, не кривдьте їх недовірою і своєю байдужістю. Повірте, ви самі будете одержувати величезне задоволення від спілкування з дитиною, і ваше маля набагато безболісніше переживе важкий для нього період.

Пам’ятайте, що родина – це оселя добра і спокою, де батьки люблять і жаліють своїх дітей, а діти – батьків...

Бажаю вам успіхів!